- переговірник
- —————————————————————————————перегові́рникіменник чоловічого роду, істотарідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
переговірник — перегово/рник, а, ч. 1) заст.Той, хто веде переговори. 2) розм. Пристрій для переговорів (напр. селектор) … Український тлумачний словник
переговорник — див. переговірник … Український тлумачний словник